DreamCast

<b>Як ви прийшли в цю професію, і як давно ви в ній?</b>
У кастингу працюю вже п'ять років. Я вчилася на театрознавстві та багато перетиналася з акторами й спектаклями. Одного разу у Львові знімали «Селфіпаті» Любомира Левицького, і я пішла туди волонтеркою, працювала з Оленою Таракановою й займалася акторами масових сцен. Майже щодня знімалася дуже велика кількість людей. Мені це надзвичайно сподобалося. Я й до цього захоплювалася кіновиробництвом: років з 16-17 ходила на масовки для телешоу. Колись на передачі «Пакуй валізи» я була Мавкою! Мені це приносило задоволення, але в акторстві я не розвивалася, а робота в кастингу здалася ідеальним варіантом.
Я потрапила на проєкт «Ізі» – комедію Андреа Маньяні. Там я працювала асистенткою – на майданчику й у другого режисера. Створювала викличні листи й займалася акторами. Потім я повернулася до Львова й почала співпрацювати з місцевими продакшенами в рекламі. Також, коли київські проєкти заїжджали до Львова, я робила регіональний кастинг. Так я познайомилася з Дімою Сухолитким-Собчуком – під час докастингу його фільму «Штангіст», в якому задіяли всю львівську федерацію важкої атлетики, та з Мариною Степанською: я випадково знайшла для її стрічки «Стрімголов» головного героя, який був зі Львова. Завдяки ось таким окремим подіям я потроху знайомилися з людьми з індустрії. Далі переїхала до Києва для роботи кастинг-менеджеркою в LimeLite. У 2017 році я зробила перший короткий метр Яни Антонець «П'ять хвилин». Поступово в мене почали з'являтися й інші фільми. Зараз, наприклад, – «Памфір» Сухолиткого-Собчука. Думаю, це буде проєкт тисячоліття! (смiється)

<b>Був у вас проєкт, який можна назвати найбільш класним?</b>
– Я обожнювала «Світлячка» режисера Бенедикта Флігауфа, який у попередній стрічці працював з Євою Ґрін. Це мала бути копродукція України, Угорщини й Німеччини. Але наразі доля проєкту мені не відома. Якраз за рік роботи над цим фільмом я перезнайомилися з більшістю акторів. Зараз же я в захваті від «Памфіра» та дуже чекаю на його продакшн і реліз. Зйомки скоро стартують.

<b>Чи відкрили ви для себе актора, який залишив особливий відбиток?</b>
Дуже виділяються випускники школи Рушковського. Мене здивувала гра Стаса Москвіна й Кості Темляка. Вражає те, який широкий спектр поколінь навчався в Рушковського. У них є просто дивовижні пристосування, типу вони просто дивовижно умiють пристосовуватись до ролей, вміння ловити все на льоту, змінюватися від дубля до дубля та якісно відтворювати завдання режисера або кастинг-менеджера. З дівчат мені запам'яталася Марина Ейсмонт. Коли я дивилася фотографії, уявляла її інакше, а коли побачилася з нею на одному з інтерв'ю, вона відкрилася зовсім з іншого боку. Подобається енергетика Аліни Костюкової. Вона може розповідати про якісь чакри або архетипи, багато чого вивчає. Також згадується Даша Творонович.

<b>Який у вас є страх, пов'язаний з професією?</b>
Страх кожного кастинг-директора – залишитися без проєктів. Закрити один і не отримати новий, коли тобі ніхто не телефонує й нікуди не запрошує. Я ж не ходжу й не прошу нікого, не розсилаю резюме. На щастя, виходить так, що після одного проєкту одразу починається інший. Я трудоголік, і мені подобається працювати й мати кілька проєктів одночасно. У мене виходить розрулювати суперскладні комбінації завдань і справ. Тому весь час хочеться більше.

<b>Про що ви мрієте?</b>
Переїхати до Лондона. Але я ще не побудувала стратегічного плану. (смiється) Бачу теоретичні можливості роботи в міжнародних проєктах. Це зовсім інша організація процесу. Часто для зарубіжних режисерів усі наші актори – нові обличчя. Тому мені подобаються моменти відкриття й захоплення від знахідки чудового актора. Але все одно, якщо ти представляєш конкретну країну, це в основному локальна робота. Є й меркантильні плани. Наприклад, я хочу знайти хорошу няню. Це не прям-таки супермрія, але це проблема, про яку я постійно думаю. Мені здається, я б стала набагато щасливішою, якби в мене вийшло.

<b>Як ви прийшли до кастинг-порталу DreamCast?</b>
У 2018 році мене запросили провести лекцію на театральному фестивалі «Кіт Ґаватовича». Я була на шостому або сьомому місяці вагітності. Сильно переживала, перечитувала в інтернеті багато статей і натрапила на інтерв'ю кастинг-директорки, яка згадувала британський кастинг-портал Spotlight. Я почала розбиратися, що там і як працює, і мене це надихнуло. Зрозуміла, що в Україні немає повноцінного кастинг-сервісу та взялася моніторити інші портали й виробляти щось, що можна було б застосовувати в нашій кастинг-індустрії. Це й генерація PDF-презентацій, і записи проб, і папки проєктів, що сильно спрощує життя кастинг-директора та прискорює його роботу. Акторам теж потрібно тримати десь свої портфоліо як для українських, так і для зарубіжних проєктів. Упродовж двох років я розробляла цю ідею. Весь цей час я листувалася зі Spotlight, і вони запитували, чи є в нас асоціація кастинг-директорів, на якому рівні в нас ця індустрія. Стало зрозуміло, що потрібно робити все одразу. У якийсь момент ми познайомилися з Ярославом Черепушко, який тоді був директором Star Media School, і приблизно через рік реалізували його ідею Форуму кастинг-директорів. Хоч це й різні проєкти, але вони всі взаємопов'язані. Це те, що запускає хвилю нових подій та комунікацію між акторами й кастинг-директорами.
Наразі працює бета-версія DreamCast, яка ще буде оновлюватися. Насправді повноцінно ця платформа запрацює, коли там буде більшість наших акторів. Щойно з'явиться кілька тисяч – туди підуть всі кастинг-директори, і навпаки, коли буде багато кастингів – туди підуть актори. Тому, реєструйтеся, це усiм нам потрiбно i не складно!)

Авторка фотопроекту "Українські кастинг-директори": <strong><a href='https://www.facebook.com/Diana.Actress'>Діана Тіщенко</a></strong> - <a href='https://www.facebook.com/Di.photo.Ti'>Фейсбук</a>, <a href='https://instagram.com/di_photo_ti'>Інстаграм</a>
Ольга Любарова у проекті Кастинг-директори України
